ср, 01 гру 2021

Вірменська, 1. Стаття третя із циклу “Тіні забутого міста”

Колись у центрі міста, там, де зараз височіє “Фабрика”, літній майданчик якої перегородив вулицю і прохід до Ратуші з вулиці…


Колись у центрі міста, там, де зараз височіє “Фабрика”, літній майданчик якої перегородив вулицю і прохід до Ратуші з вулиці Страчених, красувалася двоповерхова пам’ятка архітектури XIX ст. Вона гармонійно вписувалася в сецесійний архітектурний ансамбль середмістя. Але міські чиновники вирішили, що вони мають право чинити наругу над історією міста і вчинили її.


Вірменська, 1. Стаття третя із циклу “Тіні забутого міста”


Деякі депутати міської ради називали будівлю страхіттям, чиряком та ганьбою міста. Будинок дійсно був доведений до руїни, але провідна роль у цьому “спектаклі” таки належала владі міста. Саме міська влада Івано-Франківська планомірно з 1995 року робила все можливе, щоб станом на 2011 рік будинок не підлягав реставрації.


“Все, на що спромоглася за всі роки міська адміністрація, – обгородити пам’ятку дерев’яним парканом, аби бува кому не впав на голову балкон чи кусень старої ліпнини. Загороджена ділянка давно перетворилася на стихійне сміттєзвалище – в самісінькому центрі старого міста, за крок від ратуші. Наче в насмішку хтось почепив на стіні приреченої пам’ятки похоронний вінок”, – написала в своїй статті про цей будинок Марія Гаврилюк.


Як знищували історію

Вперше чиновники заговорили про відновлення будинку №1 по вул. Вірменькій у 1995 році. Тоді його було включено у титульний список капітального ремонту на 1996 рік. Однак до ремонту пам’ятки архітектури справа не дійшла. Адже вже через три місяці виконком Івано-Франківської міської ради визнав будинок аварійним, що на початку 1998 року підтвердила комісія облдержадміністрації для обстеження пам’яток архітектури.

Попри висновки комісії, ні міська, ні обласна влада не могли знести пам’ятку архітектури без дозволу Кабміну. Та після звернення облдержадміністрації 21 січня 2004 року тодішній прем’єр-міністр Віктор Янукович підписав розпорядження про надання дозволу на знесення пам’ятки архітектури на Вірменській. Після цього виконком зобов’язав управління житлово-комунального господарства знести аварійний будинок до 1 травня 2004 року. Але судова тяганина, яка розпочалася навколо будинку, цьому перешкодила.


Вірменська, 1. Стаття третя із циклу “Тіні забутого міста”

 

Ганебним було те, що Господарський суд Івано-Франківської області своїм рішенням скасував Охоронний договір укладений між Державною службою охорони культурної спадщини в Івано-Франківській області та виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради. Підставою для прийняття такого рішення послужив той факт, що договір зі сторони виконкому підписано неуповноваженою особою. Так Зіновія Шкутяка ще ніхто опускав в професійному плані, адже саме він, міський голова Івано-Франківська, підписував цей Охоронний договір.


Справжній скандал навколо руїни на Вірменській вибухнув у 2005 році. Тоді конкурс на відновлення будинку виграла фірма „Галицька марка”, співзасновником якої був старший син президента України Віктора Ющенка – Андрій. Будинок був переведений у нежитловий фонд, а його мешканців добровільно-примусово почали виселяти зі своїх помешкань. У місті ходили чутки, що на місці двоповерхової пам’ятки, між синагогою та православною церквою син Ющенка планує звести багатоповерхове казино. Однак чутки розвіялися разом із новими судовими позовами. Як згадує юрист міськвиконкому Віктор Буджак, приватне підприємство “Скол” оскаржило результати інвестиційного конкурсу у суді. Невдовзі був проведений новий конкурс, в якому перемогу на відновлення будинку здобуло ПП “Скол”.

Вірменська, 1. Стаття третя із циклу “Тіні забутого міста”
Андрій Ющенко – старший син третього президента України Віктора Ющенка

 


 

Хто ж виніс вирок?

 


А вирок виносила “комісія”. Дуже цікава комісія. До її складу увійшли наступні особи:

  • начальник архітектури і містобудування – Микуляк О.,
  • заступник начальника управління архітектури і містобудування – Ідак В.,
  • начальник державного науково-реставраційного управління – Романець В.,
  • директор Івано-Франківської філії інституту “Укрзахідпроектреставрація” – Соколовський З., 
  • заступник начальника управління житлово-комунального господарства – Павлюк Я.

Саме ці люди повважали за необхідне знести будинок на Вірменській, 1, оскільки основні конструктиви будинку перебувають в аварійному стані і їх ремонт неможливий, в цілому будинок загрожує обвалом. А міська рада, зважаючи на цей акт, звернулася до Януковича, аби той дозволив знести будинок.

І дехто з тих потвор, що підписалися під актом, досі працюють на “благо” архітектури міста.

Вірменська, 1. Стаття третя із циклу “Тіні забутого міста”
Володимир Ідак – З 1995 до 1998 року та з 2003 по 2006-ий був головним архітектором Івано-Франківська. Зараз займає посаду начальника відділу З ПИТАНЬ ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ (Як? Він же цю спадщину знищує!)

Хто виконував вирок?

Виконком Івано-Франківської міської ради затвердив заходи з підготовки до святкування 350-ої річниці від заснування міста, яку відзначали у травні 2012 року. Як з’ясувалося, саме до ювілею треба було позбутися й архітектурної пам’ятки, яка псувала краєвид міського центру. За висновками фахівців, яких ми перечислили вище, окрім знесення, для будівлі на Вірменській, 1 вже нема. Другий поверх будинку розчавлює перший, стіни й балкони вже давно підперті балками. Наміри знести руїну влада плекає вже років з п’ятнадцять. 

2 березня 2011 року управління житлово-комунального господарства винесло на виконком Івано-Франківської міської ради питання “Про надання дозволу на списання з балансу ЖЕО-9 житлового будинку №1 на вул. Вірменській”. За проектом рішення передбачалося списати двоповерховий будинок загальною площею 466 кв. м (житловою площею 142 кв. м) з балансу ЖЕО. Другим пунктом у проекті рішення прописано: інвестору ПП «Скол» за власні кошти виконати роботи з розбирання будинку, а придатні для повторного використання матеріали, вироби конструкції передати ЖЕО-9. Однак інвестиційна угода, яка передувала рішенню виконкому, передбачає не знесення будинку, а його реконструкцію.

Тому до наступної сесії Івано-Франківської міської ради комунальники мали підготувати проект рішення, за яким вдасться позбутися “чиряка” у центрі міста, не порушуючи законодавства. Інвестор запевняв, що на місці зруйнованої пам’ятки архітектури зведе ідентичний будиночок. Однак ніхто не гарантував, що на місці одного чиряка не виросте інший – на кшталт сучасних багатоповерхівок з бетону й пластику, які вже безнадійно понівечили архітектурний ландшафт івано-франківського середмістя.

Мав відбутися процес “ревалорезації” (з французької означає підвищення якості містобудівного середовища реставрацією існуючих споруд і відбудовою зруйнованих у автентичному вигляді). 

Проте, нова будова замість трьох поверхів, згідно містобудівних обмежень, налічувала чотири. І на пам’ятку архітектури, яка стояла тут раніше, зовсім не була схожа. Але це нікого не зупинило, і ми маємо цей чвурак в середмісті і до сьогодні.

Більше того, тепер надзвичайно красива «голуба» церква закрита від ока мешканців та гостей міста з усіх сторін.


Вірменська, 1. Стаття третя із циклу “Тіні забутого міста”


Цікаво, що сім’я місцевих активістів Козакевичів, які є власниками деяких приміщень у цій новобудові, тоді зовсім не били на сполох. А зараз навіть і не хочуть згадувати про історію будівництва обителі їхнього бізнесу.

Вірменська, 1. Стаття третя із циклу “Тіні забутого міста”
Марія та Юрій Козакевичі – співвласники ресторана “Fabbrica” та власники Інтелект-хабу. Обидва заклади знаходяться за адресою Вірменська, 1

Резюмуємо

Можливо, це матеріал не однієї статті. Адже У нас є беззаперечні факти причетності до будівництва місцевої “Свободи” та багатьох людей, які сьогодні називають себе “громадськими активістами”. Прикро визнавати, що у нашому місті твориться таке. Але хтось має про це говорити.


 

Попередні статті циклу

Садиба Гриневичів. Стаття перша із циклу “Тіні забутого міста”

Вілла Лібермана. Стаття друга із циклу “Тіні забутого міста”